ЗАКОН УКРАЇНИ про твариниий світ 03.03.1993 №3041-XII


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про тваринний світ

( 1264-12 )

Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, обєктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні з участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обгрунтованого, невиснажливого використання тваринного світу.

  • Стаття 1. Законодавство України про охорону, використання івідтворення тваринного світу.
  • Стаття 2. Завдання законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 3. Обєкти тваринного світу
  • Стаття 4. Обєкти тваринного світу як природний ресурс загальнодержавного значення.
  • Стаття 5. Субєкт права загальнодержавної власності на тваринний світ .
  • Стаття 6. Право колективної та приватної власності на окремі обєкти тваринного світу
  • Стаття 7. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 8. Державне управління галузі охорони і використання тваринного світу.
  • Стаття 9. Права та обовязки громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 10. Форми використання обєктів тваринного світу.
  • Стаття 11. Загальне використання тваринного світу.
  • Стаття 12. Спеціальне використання тваринного світу.
  • Стаття 13. Види використання обєктів тваринного світу.
  • Стаття 14. Мисливство.
  • Стаття 15. Надання у користування мисливських угідь
  • Стаття 16. Полювання.
  • Стаття 17. Рибальство.
  • Стаття 18. Ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців.
  • Стаття 19. Любительське і спортивне рибальство.
  • Стаття 20. Використання обєктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.
  • Стаття 21. Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин.
  • Стаття 22. Використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності
  • Стаття 23. Добування диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах.
  • Стаття 24. Регулювання чисельності тварин.
  • Стаття 25. Права користувачів обєктами тваринного світу.
  • Стаття 26. Обовязки користувачів обєктами тваринного світу.
  • Стаття 27. Плата за спеціальне використання обєктів тваринного світу.
  • Стаття 28. Умови і підстави припинення права спеціального використання обєктів тваринного світу.
  • Стаття 29. Припинення права власності на обєкти тваринного світу.
  • Стаття 30. Гарантії і захист прав власників і користувачів обєктами тваринного світу.
  • Стаття 31. Зміст охорони тваринного світу.
  • Стаття 32. Забезпечення охорони тваринного світу.
  • Стаття 33. Встановлення заборони та обмежень у використанні обєктів тваринного світу.
  • Стаття 34. Охорона середовища перебування, умов розмноження, шляхів міграції тварин.
  • Стаття 35. Запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуатації транспортних засобів.
  • Стаття 36. Обовязковість урахування під час проведення екологічної експертизи впливу експертованих обєктів на стан тваринного світу.
  • Стаття 37. Погодження будівництва обєктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан тваринного світу.
  • Стаття 38. Охорона обєктів тваринного світу на територіях та обєктах природно-заповідного фонду України.
  • Стаття 39. Охорона, відтворення і використання рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин.
  • Стаття 40. Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин.
  • Стаття 41. Зоологічні колекції.
  • Стаття 42. Подання допомоги тваринам у разі їх захворювання або загрози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій
  • Стаття 43. Охорона тварин під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів.
  • Стаття 44. Обмеження або заборона застосування на окремих територіях засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів.
  • Стаття 45. Переселення, акліматизація і схрещування тварин.
  • Стаття 46. Охорона тваринного світу від шкідливого впливу продуктів біотехнології.
  • Стаття 47. Урахування вимог охорони тваринного світу при встановленні екологічних нормативів.
  • Стаття 48. Ввезення в Україну і вивезення за її межі обєктів тваринного світу.
  • Стаття 49. Обмеження прав власників і користувачів природних ресурсів в інтересах охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу.
  • Стаття 50. Моніторинг тваринного світу.
  • Стаття 51. Державний облік тварин та облік їх добування. Державний кадастр тваринного світу
  • Стаття 52. Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 53. Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 54. Компетенція спеціально уповноважених державних органів щодо контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу.
  • Стаття 55. Права посадових осіб органів контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 56. Правовий захист працівників, які здійснюють охорону і контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 57. Стимулювання в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу
  • Стаття 58. Відповідальність за порушення законодавства України в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
  • Стаття 59. Міжнародні договори.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про охорону, використання івідтворення тваринного світу.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, обєкти якого перебувають у стані природної волі, у неволі чи напіввільних умовах, на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та іншими прийнятими відповідно до них актами законодавства України і Республіки Крим.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, свійських й інших тварин, що використовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються відповідним законодавством України і Республіки Крим.

Стаття 2. Завдання законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Завданням законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення обєктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування всього видового і популяційного різноманіття тварин в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах.

Стаття 3. Обєкти тваринного світу

Обєктами тваринного світу є:

хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі;

частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо);

залишки викопних тварин;

нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин.

Обєкти тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, що є середовищем перебування обєктів тваринного світу, підлягають охороні.

Стаття 4. Обєкти тваринного світу як природний ресурс загальнодержавного значення .

Дикі тварини, що перебувають в стані природної волі, а також інші обєкти тваринного світу, що перебувають в межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, водойм, що знаходяться на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 5. Субєкт права загальнодержавної власності на тваринний світ .

Субєктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України. Верховна Рада України може делегувати свої окремі повноваження власника тваринного світу органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Стаття 6. Право колективної та приватної власності на окремі обєкти тваринного світу

Дикі тварини та інші обєкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі або природного середовища, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах або набуті іншим дозволеним законодавством шляхом, можуть перебувати у колективній або приватній власності. Законність набуття у колективну або приватну власність обєктів тваринного світу (крім добутих в порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами.

Форма документа та перелік видів тварин, що можуть перебувати на праві колективної чи приватної власності, визначаються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням із заінтересованими державними органами, які видають ці документи.

У передбаченому законодавчими актами порядку права власників обєктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих обєктів. Не можуть передаватися у колективну та приватну власність обєкти тваринного світу, що становлять особливу природоохоронну,

наукову та естетичну цінність, а також види тварин, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли ці тварини отримані шляхом розведення в неволі або у передбаченому законодавством порядку придбані у власність за межами України).

Стаття 7. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.

Під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище перебування тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:

збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

недопустимість погіршення середовища перебування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;

збереження цілісності природних угруповань тварин;

додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання обєктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого використання диких тварин та їх відтворення;

раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;

платність за спеціальне використання обєктів тваринного світу;

регулювання чисельності тварин з метою охорони здоровя населення і відвернення заподіяння шкоди природі та народному господарству;

врахування висновків екологічної експертизи щодо народногосподарських обєктів, які можуть впливати на стан тваринного світу.

Стаття 8. Державне управління у галузі охорони і використання тваринного світу.

Державне управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, а також Міністерство охорони навколишнього природного середовища, його органи на місцях та інші спеціально уповноважені на це державні органи.

Стаття 9. Права та обовязки громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Кожний громадянин України має право: на загальне і спеціальне використання тваринного світу; мати у колективній або приватній власності окремі обєкти тваринного світу; на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами, відповідно до законодавства України.

Громадяни України зобовязані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних обєктів тваринного світу; використовувати обєкти тваринного світу відповідно до вимог цього Закону.

Громадяни України мають й інші права та обовязки, передбачені Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), іншими актами законодавства.

РОЗДІЛ II. ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

Стаття 10. Форми використання обєктів тваринного світу.

Використання обєктів тваринного світу здійснюється на праві власності і праві користування.

Стаття 11. Загальне використання тваринного світу.

Громадянам гарантується право загального використання тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо) безплатно. Загальне використання здійснюється без вилучення обєктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування).

У порядку загального використання тваринного світу здійснюється користування корисними властивостями життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших, використання обєктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, передбачених законодавством України.

Під час здійснення загального використання тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їх житла та інших споруд (нор, хаток, лігва, гнізд, мурашників, бобрових загат і таке інше), порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження.

Стаття 12. Спеціальне використання тваринного світу.

До спеціального використання належать усі види користування тваринним світом (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням і таке інше) з природного середовища.

Спеціальне використання тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водоймами. Спеціальне використання тваринного світу здійснюється лише за спеціальними дозволами, що видаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) обєкти тваринного світу.

Стаття 13. Види використання обєктів тваринного світу.

За умови додержання вимог цього Закону, інших актів законодавства України можуть здійснюватися такі види використання обєктів тваринного світу:

мисливство;

рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин і морських ссавців; використання обєктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших; використання тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи напіввільних умовах для комерційних та інших цілей. Законодавством України можуть бути передбачені й інші види використання обєктів тваринного світу.

Стаття 14. Мисливство.

Мисливством вважається добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь з метою задоволення матеріальних, рекреаційних та інших потреб громадян і народного господарства. Мисливство здійснюється шляхом промислового добування та любительського і спортивного полювання на мисливських звірів і птахів. З метою організації та ведення мисливського господарства юридичним і фізичним особам надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя.

Стаття 15. Надання у користування мисливських угідь

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Республіки Крим та обласними Радами народних депутатів за поданням спеціально уповноважених державних органів у галузі ведення мисливського господарства і за погодженням з місцевими Радами народних депутатів, органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та власниками або користувачами земельних ділянок. Спеціально уповноваженим державним органом у галузі ведення мисливського господарства є Міністерство лісового господарства України та його органи на місцях. Надання у користування, в тому числі в оренду, мисливських угідь здійснюється на строк не менше 15 років. Користувачі мисливських угідь мають переважне право на поновлення строку користування.Порядок ведення мисливського господарства встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Полювання.

Полювання в межах мисливських угідь здійснюється громадянами, які досягли 18-річного віку й одержали у встановленому порядку дозволи на добування мисливських тварин. Порядок здійснення полювання визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Рибальство.

Рибальством вважається промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах. Правила й обєкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водойм, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Спеціально уповноваженими державними органами у галузі ведення рибного господарства і рибної промисловості є Державний комітет України з рибного господарства і рибної промисловості та його органи на місцях.

Стаття 18. Ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців.

У порядку спеціального використання обєктів тваринного світу підприємствам, установам, організаціям і громадянам надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках рибогосподарських водойм, до яких належать всі поверхневі, територіальні та внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування риби та інших обєктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані виконувати вимоги, передбачені статтею 26 цього Закону, а також здійснювати за погодженням з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету України з рибного господарства і рибної промисловості рибоохоронні та меліоративно-технічні заходи, що забезпечують поліпшення стану водойм і умов відтворення риби та інших водних організмів, проводити роботу щодо штучного відтворення цінних видів риби, а також утримувати в належному санітарному стані берегові ділянки в місцях рибальства.

Стаття 19. Любительське і спортивне рибальство.

У порядку загального використання обєктів тваринного світу громадянам дозволяється безплатне любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних для особистого споживання у визначених для цих цілей водоймах загального користування і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних здійснюється на праві спеціального використання обєктів тваринного світу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Використання обєктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.

Використання обєктів тваринного світу, які перебувають у стані природної волі, у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами безплатно і без відповідних дозволів, якщо при цьому обєкти тваринного світу не вилучаються (в тому числі тимчасово) із природного середовища, тваринам та середовищу їх перебування не завдається шкоди, не порушуються права власників та користувачів природних ресурсів.

Використання обєктів тваринного світу, які перебувають у стані неволі чи напіввільних умовах, для наукових, культурно-освітніх, виховних і естетичних цілей може здійснюватися за плату без вилучення тварин із середовища їх перебування.

Вилучення обєктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях із природного середовища допускається тільки за спеціальними дозволами, що видаються згідно з правилами, що встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

У разі необхідності Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях можуть встановлювати обмеження, а також постійну чи тимчасову заборону використання обєктів тваринного світу або вилучення обєктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які в зазначених цілях вилучають обєкти тваринного світу з природного середовища, зобовязані забезпечувати комплексне використання їх і збереження для подальших наукових досліджень добутого зоологічного матеріалу.

Стаття 21. Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин.

Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших допускається тільки без їх вилучення та знищення, погіршення середовища їх перебування і без заподіяння тваринам іншої шкоди.

Стаття 22. Використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності

Використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності (меду і воску диких бджіл тощо) допускається тільки без вилучення та знищення тварин і без погіршення середовища їх перебування.

Використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності здійснюється за правилами, що встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 23. Добування диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам дозволяється добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи напіввільних умовах для отримання продуктів їх життєдіяльності, у комерційних та інших цілях.

Правила добування (придбання) диких тварин для зазначених цілей встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Тварини (крім занесених до Червоної книги України), вилучені з природного середовища за спеціальним дозволом та за визначену у встановленому порядку плату, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, яким цей дозвіл було видано.

Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами, організаціями та громадянами в неволі чи напіввільних умовах без дозволу на вилучення їх з природного середовища та інших документів, що засвідчують законність їх набуття, вважаються незаконно набутими.

Придбання диких тварин у підриємств, установ, організацій та громадян, які не мають дозволу на їх добування або документів про придбання, забороняється.

Перелік диких тварин, яких дозволено підприємствам, установам, організаціям та громадянам утримувати і розводити в неволі чи напіввільних умовах, а також вимоги щодо умов утримання цих тварин, їх охорони та використання встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 24. Регулювання чисельності тварин.

З метою охорони здоровя і безпеки населення, запобігання захворюванням сільськогосподарських та інших свійських тварин, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу і народному господарству проводяться заходи, спрямовані на регулювання чисельності окремих видів диких тварин.

Ці заходи повинні здійснюватися способами, які б не допускали заподіяння шкоди іншим видам тварин і забезпечували збереження середовища перебування тварин.

Види диких тварин, чисельність яких підлягає регулюванню, порядок проведення відповідних заходів визначаються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з урахуванням висновків наукових організацій та заінтересованих державних органів.

Стаття 25. Права користувачів обєктами тваринного світу.

Користувачі мають право:

у встановленому порядку здійснювати спеціальне використання обєктів тваринного світу; власності на добуті в законному порядку обєкти тваринного світу і доходи від їх реалізації; оскаржувати у встановленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їх права на використання обєктів тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського і рибного господарства, мають також право брати участь у вирішенні питань охорони і використання обєктів тваринного світу, що знаходяться на території закріплених за ними мисливських угідь та рибогосподарських водойм.

Підприємства, установи, організації та громадяни користуються й іншими правами щодо використання обєктів тваринного світу, передбаченими законодавством України.

Права підприємств, установ, організацій та громадян щодо використання обєктів тваринного світу можуть бути обмежені законодавчими актами України.

Стаття 26. Обовязки користувачів обєктами тваринного світу.

Користувачі зобовязані:

додержувати встановлених правил, норм, лімітів і строків використання обєктів тваринного світу;

використовувати тваринний світ способами, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати;

безперешкодно допускати до перевірки всіх обєктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються обєкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.

Користувачі зобовязані своєчасно вносити плату за використання обєктів тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського та рибного господарства, крім цього, зобовязані:

раціонально використовувати обєкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів;

проводити первинний облік чисельності і використання диких тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають обєкти тваринного світу, і у встановленому порядку подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування;

здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби з захворюваннями.

В межах закріпленої території здійснювати охорону обєктів тваринного світу, дотримувати режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей;

самостійно припиняти використання обєктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які використовують обєкти тваринного світу, зобовязані виконувати й інші обовязки щодо охорони і використання тваринного світу відповідно до законодавства України.

Стаття 27. Плата за спеціальне використання обєктів тваринного світу.

Спеціальне використання обєктів тваринного світу здійснюється за плату.

Розмір плати встановлюється залежно від виду, мети та обсягів використання обєктів тваринного світу, розповсюдженості та цінності, з урахуванням місцеположення, якості, біотичної продуктивності території та інших екологічних, а також економічних факторів.

Порядок визначення плати та пільги щодо платежів за спеціальне використання обєктів тваринного світу встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Умови і підстави припинення права спеціального використання обєктів тваринного світу.

Право спеціального використання обєктів тваринного світу припиняється в разі:

закінчення строку, на який було надано дозвіл на використання;

відпадання потреби у використанні або добровільної відмови від нього;

припинення діяльності підприємств, установ, організацій та громадян, які використовували обєкти тваринного світу;

порушення порядку спеціального використання обєктів тваринного світу.

Право використання обєктів тваринного світу може бути також припинено в разі систематичного невиконання підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлених правил, норм та інших вимог або договірних обовязків щодо охорони, використання і відтворення обєктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Припинення права спеціального використання обєктів тваринного світу здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про охорону навколишнього природного середовища, шляхом анулювання спеціального дозволу.

Припинення права спеціального використання обєктів тваринного світу не звільняє від зобовязань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону і використання тваринного світу.

Стаття 29. Припинення права власності на обєкти тваринного світу.

Право колективної та приватної власності на обєкти тваринного світу припиняється у разі:

жорстокого поводження з дикими тваринами;

встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у колективній або приватній власності окремих обєктів тваринного світу.

Право колективної та приватної власності на обєкти тваринного світу припиняється і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Припинення права власності на обєкти тваринного світу у випадках, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті, провадиться в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.

Стаття 30. Гарантії і захист прав власників і користувачів обєктами тваринного світу.

Збитки, заподіяні власникам і користувачам обєктами тваринного світу, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законодавством України.

У разі припинення права спеціального використання обєктів тваринного світу з підстав, не передбачених статтею 28 цього Закону, підприємствам, установам, організаціям та громадянам, яким було надано це право, надається рівноцінна можливість здійснення свого права.

РОЗДІЛ III. ОХОРОНА ТВАРИННОГО СВІТУ

Стаття 31. Зміст охорони тваринного світу.

Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання обєктів тваринного світу.

Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розробки і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення всієї екологічної системи, в якій перебуває і складовою частиною якої є тваринний світ.

Стаття 32. Забезпечення охорони тваринного світу.

Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:

встановлення правил та норм охорони, раціонального використання і відтворення обєктів тваринного світу;

встановлення заборони та обмежень у використанні обєктів тваринного світу;

охорони від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання обєктів тваринного світу;

охорони середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;

запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;

створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та обєктів, що підлягають особливій охороні;

встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей;

розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для збереження генетичного матеріалу;

встановлення науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання обєктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування;

обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій;

подання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій;

організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу;

виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин;

пропаганди важливості охорони тваринного світу засобами масової інформації;

здійснення державного контролю у галузі охорони і використання тваринного світу;

проведення заходів екологічної безпеки;

створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;

врахування питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів;

обмеження вивезення за кордон окремих обєктів тваринного світу;

стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу;

проведення інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони обєктів тваринного світу.

Стаття 33. Встановлення заборони та обмежень у використанні обєктів тваринного світу.

З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання обєктів тваринного світу, а також вилучення із природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Добування диких тварин (звірів, птахів, плазунів, земноводних, риб, молюсків та інших) з метою, не передбаченою в статтях 16, 17, 20, 23, 24, не допускається.

Стаття 34. Охорона середовища перебування, умов розмноження, шляхів міграції тварин.

Підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може впливати на стан тваринного світу, зобовязані забезпечувати охорону середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.

При розміщенні, проектуванні та забудові населених пунктів, підприємств, споруд та інших обєктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів, введенні в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійсненні лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведенні геологорозвідувальних робіт, видобуванні корисних копалин, визначенні місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розробці туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища перебування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу зооекологічну цінність.

При розміщенні, проектуванні і будівництві залізничних, шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей, ліній електропередачі і звязку, а також каналів, гребель та інших гідротехнічних споруд повинні розроблятися і здійснюватися заходи, які забезпечували б збереження шляхів міграції тварин.

Введення в експлуатацію обєктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх перебування забороняється.

Проведення вибухових та інших робіт, які є джерелом підвищеного шуму, в місцях розмноження тварин обмежується законодавством.

Випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за погодженням з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

З метою збереження і поліпшення екологічного стану окремих територій, що мають особливу цінність як середовище перебування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та цінних видів тварин, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України може розробляти і запроваджувати більш суворі екологічні нормативи, ніж ті, що встановлені для всієї території України.

Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних обєктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може впливати на стан середовища перебування диких тварин, повинна здійснюватися з урахуванням вимог щодо охорони тваринного світу, інтересів рибного і мисливського господарства.

Стаття 35. Запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуатації транспортних засобів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані вживати заходів для запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів, у тому числі зберігання, транспортування, застосування небезпечних для тварин препаратів, хімічних речовин та сполук, складування, знищення, захоронення промислових і побутових відходів, проведення сільськогосподарських, лісогосподарських, лісозаготівельних та інших робіт, а також під час експлуатації електричної мережі та транспортних засобів.

Стаття 36. Обовязковість урахування під час проведення екологічної експертизи впливу експертованих обєктів на стан тваринного світу.

Під час проведення екологічної експертизи діючих обєктів, проектів будівництва та реконструкції (розширення, технічного переозброєння) підприємств, споруд та інших обєктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин обовязково враховується їх вплив на стан тваринного світу, середовище перебування, шляхи міграції та умови розмноження тварин.

Стаття 37. Погодження місць будівництва обєктів,впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан тваринного світу.

Місця будівництва підприємств, споруд та інших обєктів, а також впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан тваринного світу, погоджуються з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та спеціально уповноваженими державними органами в галузі ведення мисливського і рибного господарства.

Стаття 38. Охорона обєктів тваринного світу на територіях та обєктах природно-заповідного фонду України.

Порядок і вимоги щодо охорони та використання обєктів тваринного світу на територіях та обєктах природно-заповідного фонду України встановлюються спеціальними актами законодавства України.

Стаття 39. Охорона, відтворення і використання рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин.

Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території України, види тварин підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України.

Порядок і вимоги щодо охорони, відтворення і використання цих видів тварин визначаються Положенням про Червону книгу України, яке затверджується Верховною Радою України.

Види тварин, не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними і такими, що перебувають під загрозою зникнення, за рішенням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України заносяться до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні.

Визначення видів і встановлення порядку охорони, відтворення і використання тварин, занесених до зазначених переліків, здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України з урахуванням висновків наукових організацій.

Правила добування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 40. Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин.

Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин може дозволятися з метою їх збереження, охорони і відтворення, якщо цього неможливо досягнути в природних умовах, а також у науково-дослідних цілях.

Дозволи на право займатися розведенням у неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин видає Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Для забезпечення збереження генетичного фонду рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин наукові установи й організації проводять дослідження штучного розведення тварин, створюють центри та "банки" зберігання необхідного для цього генетичного матеріалу.

Стаття 41. Зоологічні колекції.

Створення і поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також у вигляді колекцій опудал, препаратів, частин і залишків тварин) шляхом вилучення тварин з природного середовища провадиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами лише за дозволами, що видаються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність, підлягають державному облікові.

Створення, поповнення, зберігання, використання, відчуженнята державний облік зоологічних колекцій, торгівля ними, а також ввезення в Україну, пересилання і вивезення за її межі здійснюються за правилами, що встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 42. Подання допомоги тваринам у разі їх захворювання або загрози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій

Користувачі об`єктами тваринного світу зобовязані подавати допомогу диким тваринам в разі виникнення стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій, які загрожують існуванню тварин, негайно інформувати про це органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Добування та використання диких тварин, які зазнають лиха, забороняється.

Стаття 43. Охорона тварин під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів.

Під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що використовуються у народному господарстві, повинні враховуватися вимоги щодо охорони тваринного світу і середовища перебування тварин.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані вживати заходів до забезпечення запобігання захворюванню і загибелі тварин під час зберігання, транспортування та застосування зазначених препаратів.

Правила застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, а також переліки зазначених препаратів і речовин, використання яких дозволяється в господарській діяльності, способи їх застосування погоджуються з Міністерством охорони здоровя України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 44. Обмеження або заборона застосування на окремих територіях засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів.

З метою запобігання загибелі тварин і погіршенню середовища їх перебування Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях за погодженням з місцевими державними адміністраціями можуть визначати окремі території, на яких обмежується або забороняється застосування хімічних засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів.

Стаття 45. Переселення, акліматизація і схрещування тварин.

Переселення тварин у нові місця перебування, акліматизація нових для фауни України видів тварин, а також заходи щодо схрещування диких тварин допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням висновків відповідних наукових організацій з дозволу органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за погодженням із спеціально уповноваженими державними органами в галузі ведення мисливського і рибного господарства.

Самовільне переселення, акліматизація і схрещування тварин забороняються.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які утримують чи розводять у неволі або напіввільних умовах диких тварин, а також свійських тварин, які можуть схрещуватися з дикими тваринами або заподіяти їм шкоду, зобовязані вживати заходів до запобігання виходу цих тварин у природне середовище.

Стаття 46. Охорона тваринного світу від шкідливого впливу продуктів біотехнології.

Створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво інших продуктів біотехнології здійснюються лише на підставі позитивних висновків державної екологічної експертизи.

Використання зазначених організмів і речовин без позитивних висновків екологічної експертизи забороняється.

Стаття 47. Урахування вимог охорони тваринного світу при встановленні екологічних нормативів.

Під час розробки та встановлення нормативів екологічної безпеки (гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в обєктах навколишньго природного середовища, гранично допустим



ого вмісту забруднюючих речовин в кормах, гранично допустимих рівнів акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу), а також гранично допустимих викидів і скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів повинні враховуватися вимоги щодо охорони тваринного світу та середовища перебування тварин.

Затвердження нормативів екологічної безпеки та лімітів добування диких тварин здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 48. Ввезення в Україну і вивезення за її межі обєктів тваринного світу.

Ввезення в Україну і вивезення за її межі обєктів тваринного світу здійснюється за правилами, що встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 49. Обмеження прав власників і користувачів природних ресурсів в інтересах охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу.

З метою охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу права власників і користувачів землі, лісів та інших природних ресурсів можуть бути обмежені і на них можуть покладатися відповідні обовязки згідно з чинним законодавством України.

РОЗДІЛ IV. МОНІТОРИНГ, ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК І КАДАСТР ТВАРИННОГО СВІТУ

Стаття 50. Моніторинг тваринного світу.

Моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"( 1264-12 ).

Стаття 51. Державний облік тварин та облік їх добування. Державний кадастр тваринного світу

Для забезпечення охорони й організації раціонального використання тваринного світу проводиться державний облік тварин та облік обсягів їх добування, а також ведеться державний кадастр тваринного світу, який містить систематизовану сукупність відомостей про географічне розповсюдження видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їх перебування і сучасного господарського використання та інші необхідні дані.

Порядок ведення обліку тварин та обсягу їх добування встановлюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Порядок ведення державного кадастру тваринного світу визначається Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ V. КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

Стаття 52. Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та його органами на місцях, місцевими органами державної виконавчої влади, іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається цим Законом та іншими актами закодавства України.

Стаття 53. Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.

Повноваження громадських інспекторів у галузі контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначаються відповідно до положення, що затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 54. Компетенція спеціально уповноважених державних органів щодо контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органи на місцях мають право:

координувати роботу інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу та здійснювати контроль за діяльністю підприємств, установ, організацій і громадян у галузі охорони,використання і відтворення обєктів тваринного світу;

контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання;

вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства у галузі охорони, використання і відтворення обєктів тваринного світу;

припиняти у встановленому порядку використання обєктів тваринного світу, яке ведеться з порушенням законодавства;

у встановленому порядку зупиняти тимчасово роботи, під час проведення яких порушуються правила, норми та інші вимоги щодо охорони і використання тваринного світу, середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, до усунення порушень;

припиняти незаконні дії або анулювати дозволи та встановлювати обмеження на добування, всі види використання, утримання, реалізацію, вивезення з України і ввезення на її територію диких тварин;

здійснювати контроль за торгівлею мисливськими трофеями і виготовленням виробів з них;

подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення обєктів тваринного світу.




Комментарии к статье:

Комментарии к статье: